Методична розробка уроку з предмету «Історія України» по темі: «Початок визволення України»

Тема уроку:          Початок визволення України

Мета :                    Визначити хронологічну послідовність подій Другої                            

                                світової та Великої Вітчизняної воєн; спираючись на

                                та інші джерела інформації,характеризувати военно-

                                політичні події на території  України 1943 року;

                                на основі різних джерел інформації: описувати героїчні

                                події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики                                                                                 

                                та політичні портрети видатних українських полководців

                                та героїв війни; порівнювати різні точки зору,

                                висловлювати свою позицію.  Виховувати     учнів у дусі

                                патріотизму та національної гідності.

Тип уроку:            урок засвоєння нових знань

Обладнання:         підручник,атлас,карта,архівні фото періоду звільнення 

                                 України від німецьких загарбників.

                                                                                 

Хід уроку

1.Організаційний момент уроку

2.Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

    Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва

     23 серпня 1943 року було визволено місто Харків. У ході Донбаської наступальної операції були визволені найважливіші промислові центри Донбасу,а 8 вересня – м.Сталіно(зараз м.Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були визволені обласні центри: Суми – 2 вересня,Чернігів – 21 вересня,Полтава – 23 вересня.

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.  Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів.

21 вересня 1943 року почалося форсування Дніпра,14 жовтня 1943 року було визволене місто Запоріжжя,25 жовтня місто Дніпропетровськ,а 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М.Ватутіна звільнили місто Київ.

Складання хронологічної таблиці

За розповіддю викладача учні складають хронологічну таблицю.

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Дата	Подія

Запитання

1. Яке стратегічне значення мало оволодіння столицею України для військ Червоної армії?

2. Як ви вважаєте,чому Сталін наполягав визволити Київ будь-що до 6 листопада 1943 р.?

Звільнення Правобережної та Південної України

     У визволенні України брали участь до 40% особового складу  радянської армії. Упродовж січня 1943 р. – по жовтень 1944 р. загальні втрати Червоної Армії становили 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином, у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат.

Робота з таблицею

За розповіддю викладача учні складають хронологічну таблицю.

ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Дата	Подія
24 грудня 1943р. – 29 лютого 1944 р.	Житомирсько-Бердичівська,Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (найбільша, в оточенні опинилися 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис.осіб), Рівненсько-Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції
4 березня – середина квітня 1944р.	Проскурівсько-Чернівецька, Умансько-Ботошанська,Березнегувато-Снігірівська,Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р.- на кордон із Чехо-Словаччиною
8 квітня – 12 травня 1944р.	Визволення Криму. У травні 1944 р.за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис.болгар, 10 тис. вірмен

Завдання

1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.

2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена до середини 1944

Депортація з Криму татар, греків і вірмен

      Проте доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Кримськотатарське населення півострова за обвинуваченням у співробітництві з окупантами рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) в травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії. У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених (понад 235 тис. осіб) понад 80% були жінки і діти.

Близько 50% загинули дорогою та в перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така сама доля спіткала грецьке,вірменське,а згодом і болгарське населення Криму. Лише після проголошення незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників  інших народів на півострів, при цьому усі витрати лягли на плечі уряду України.

Робота з терміном

Депортація – вигнання,висилка з постійного місця проживання або     держави окремих осіб чи народів

Запитання

Чи виправданою була депортація кримсько-татарського населення з Криму?

3. Систематизація та узагальнення знань

    Метод «Мікрофон»

    Назвіть військово-політичні події з середини 1942 – до середини 1944 рр, які, на вашу думку,стали доленосними для України.

Чому ви так вважаєте?

4. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника Турченко Ф.Г. Історія України 11 кл.            параграф 7,ст.. 47-53

ДОДАТКИ

Військові частини Південного фронту на марші в районі звільненого м. Сталіно. Вересень 1943 р

Могила братська радянських воїнів. Луганськ

Радянські танкісти перед наступом на Харків 1942р.

У визволеному Харкові (серпень 1943р.)

Бої під Полтавою 1943р.

Зустріч визволителів. Сумська область, вересень 1943 р.

Будівництво мосту через Дніпро (1943 р.)

Радянські війська форсують Дніпро

Переправа через Дніпро танків

Плакат 1943р.

Бої за Київ

У звільненому Києві 6 листопада 1943 року

Кияни вітають визволителів 1943р.

Радянські танки на площі Перемоги у визволеному Житомирі

Встановлення Червоного прапора на будинку ст. Шепетівка, звільненої військами 1-го Українського фронту. Кам'янець-Подільська обл., лютий 1944 р.

Жителі Чернівців вітають визволителів. 30 березня 1944 р.

Війська 3-го Українського фронту на вулиці звільненої Одеси. Квітень1944 р.

Під час Кримської наступальної операції 1944 р.

Радянські солдати ведуть бої на вулицях Львова 1944 р.

Рибалко Павло Семенович – маршал бронетанкових військ

Ватутін Микола Федорович генерал армії,

командувач 1-гоУкраїнського фронту

Людвік Свобода – полковник,командувач 1-ї Чехословацької бригади,яка брала участь у визволенні Києва

Меморіал визволителям « Площа Слави»  м.Красилів Хмельницька область

Методрозробка уроку "Окупаційний режим в Україні"

Тема уроку:           Окупаційний режим в Україні.

Мета :                      Розкрити суть «нового порядку», встановленого

                                  окупантами. Показати злочини окупантів на українських

                                  землях. Закріплювати навички аналізу й зіставлення   

                                  історичного матеріалу, уміння розглядати історичні   

                                  явища в конкретно-історичних умовах. Виховувати учнів

                                  у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку:              комбінований

Обладнання:         підручник,атлас, копії архівних документів, архівні фото

                                 періоду окупації                                                     

Хід уроку

1.Актуалізація опорних знань

   Фронтальне опитування.

1)      Яким було співвідношення сил сторін напередодні нападу німецьких військ на Україну?

2)      Охарактеризуйте прикордонні бої німецьких і радянських військ.

3)      Які причини поразки радянських військ у танковій битві в районі Луцьк-Броди-Рівне-Дубно?

4)      Чому війська Південно-Західного фронту потрапили в оточення?

2. Вивчення нового матеріалу

Геноцид – знищення окремих груп населення за расовими,національними,етнічними або релігійними мотивами,а також штучне створення умов,не сумісних із життям. Термін «геноцид» уперше використав польсько-єврейський юрист Рафаель Лемкін(1901-1959) у книзі «Європа під владою осі Берлін-Рим» (видана в 1944 р.) для позначення політики винищення євреїв нацистами.

Голокост – планомірне і організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами голокосту стали 6 млн. євреїв, з них в Україні – 1,4 млн.

Колабораціонізм – явище, яке притаманне періоду Другої світової війни. Співробітництво урядів або окремих осіб з окупантами.

Концентраційний табір (концтабір) – місце для ізоляції і утримання «небажаних елементів»,переважно не в людських умовах,які оголошувалися ворогами режиму. Установи в нацистській Німеччині  й окупованих нею країнах. Уперше офіційно згадуються в Німеччині в 1933 р. Місце превентивного ув’язнення людей з політичних,національних та релігійних мотивів,у якому вони опинилися за рішенням державної таємної поліції – гестапо,без слідства і суду,без встановлення терміну,з особливо жорстоким режимом утримання (ізоляції). Мета створення таких таборів: поступове знищення в’язнів                                    непосильною каторжною працею,голодом,екзекуціями,тортурами,вбивствами і стратами.

«Новий світовий порядок» - назва окупаційного режиму,встановленого гітлерівцями на загарбаних територіях.

Окупація – форма контролю агресорів над загарбаними територіями.

Остарбайтер – німецький термін для позначення осіб,які були вивезені гітлерівцями зі східних окупованих територій під час Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини.

Табір смерті – територія,спеціально виділена і обладнана для масового знищення людей. Шість таборів смерті ( Освенцім (Аушвіц), Треблінка, Собібор,Майданек, Белжець, Хелмно) були створені для знищення євреїв.

1.       План «ОСТ»

Наміри гітлерівців на окупованих територіях були викладені в плані «ОСТ» - плані знищення населення та «освоєння» окупованих територій на сході. Він розроблявся під керівництвом Гітлера,Гіммлера,Розенберга та інших нацистських діячів.

Для управління окупованими територіями Третій Рейх створив спеціальне Управління (Міністерство) окупованих територій. Очолював міністерство Розенберг. Воно складалося із чотирьох відділів: політичного адміністративного,економічного,цивільного. Останньому безпосередньо підпорядковувався рейхскомісаріат «Україна».

2.       Розчленування України.

Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України (червень 1941р. – липень 1942р.). Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття «Україна», розчленувавши її територію на адміністративні райони:

-           Львівська,Дрогобицька,Станіславська й Тернопільська області утворили дистрикт «Галичина», який підпорядковувався так званому польському (Варшавському) генерал-губернаторству.

-           Рівненська,Волинська,Камянець-Подільська,Житомирська,північні райони Тернопільської,північні райони Вінницької,східні райони Миколаївської,Київська,Полтавська,Дніпропетровська,північні райони Криму та південні райони Білорусії утворили рейхскомісаріат «Україна», центром якого стало місто Рівне.

-           Східні райони України (Чернігівщина,Сумщина,Харківщина,Донбас) до узбережжя Азовського моря,як і південь Кримського півострова,були під владою військової адміністрації.

-           Територія Одеської,Чернівецької,Південних районів Вінницької і західних районів Миколаївської областей сформували нову румунську провінцію під назвою «Трансністрія».

-           Закарпаття з 1939р. залишалося під владою Угорщини.

3.       Нацистський «новий порядок».

Розчленування України стало однією зі складових політики «нового порядку»,мета якої було перетворення українських земель на життєвий простір для арійської раси. Українські землі,як найбільш родючі,мали стати джерелом постачання продукції та сировини для «нової Європи». Народи,які населяли окуповані території,підлягали знищенню або виселенню.

Перша колонія почала створюватися у липні 1942р. у Вінницькій області площею 500 км квадратних. Вона отримала назву Гегевальд. Там же було збудовано і ставку Гітлера – Вольвшансе (Вовче логово).

У вересні 1941 року Гітлер призначив на посаду рейхскомісара України Е.Коха,який нагадував своїм підлеглим: « Я прибув сюди не для того,щоб роздавати благословення,а щоб допомогти фюреру. Не має ніякої вільної України». Ще відвертішим був рейхсляйтер генерал-губернаторства Х.Франк, який цинічно заявив: « Після нашої перемоги я відправлю українців хоч на фарш».

«Новий порядок»,запроваджений загарбниками, складався з трьох систем:

-масового знищення людей;

-пограбування;

-експлуатації людських і матеріальних ресурсів.

Порушуючи міжнародні конвенції,нацисти вдалися до масового знищення військовополонених на території України: в Янівському таборі (Львів) загинуло 200 тис., у Славутському ( у так званому грос лазареті) – 150 тис., Дарницькому (Київ) – 68 тис., Сирецькому (Київ) – 25 тис., Хорольському (Полтавська обл.,) – 53 тис., в Уманській Ямі – 50 тис. осіб. Загалом в Україні було знищено майже 2 млн. військовополонених.

У різних регіонах окупаційний режим мав свої особливості.

-           На території дистрикту «Галичина» режим терору був мнеш жорстоким. Тут було дозволено функціонування українських громадських установ, кооперативних організацій,закладів освіти. В органах місцевого самоврядування українцям надавалась перевага над поляками.

-           У східних районах ,що знаходились під владою військової адміністрації,допускалось існування деяких українських громадських організацій і не існувало всеохоплюючого систематичного поліцейського терору.

-           На території Трансністрії режим був більш ліберальним – не було такого терору,дозволялася торгівля. Влада чітко виконувала наказ Антонеску: «Брати на зайнятих місцевостях все,що потрібно,все,що можливо,без всяких церемоній».

4.       Голокост.

Символом голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941р. тут за один день було знищено 33 711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці розстрілювали в Бабиному Яру людей різних національностей,переважно євреїв (від 100 до 150 тис.осіб).

За наступаючою німецькою армією рухалися спеціально створені чотири айнзацгрупи ( дві з них «С» і «Д» діяли в Україні), які мали знищувати «ворожі й расово неповноцінні елементи»,особливо євреїв.

Але їх методи масових убивств були визнані неефективними для «остаточного вирішення» (айнзацгрупи знищили в Україні близько 500 тис. євреїв. Створення таборів смерті супроводжувалося масовим винищенням населення гетто,яких в Україні нараховувалося понад 350. Фашисти здійснювали тиск на українське населення,щоб не допустити з його боку допомоги євреям. Однак відомі тисячі фактів допомоги євреям з боку українців,навіть із ризиком для власного життя. Тільки в Галичині,за неповними даними, відомо 100 фактів покарання українців за переховування євреїв. На 2001 р. рішенням парламенту Ізраїлю за рятування євреїв почесним званням «Праведник світу» були удостоєні 1755 українців.

Проблемне запитання.

Чому саме євреї стали об’єктом тотального знищення?

Самостійна робота.

Складіть розгорнутий план за темою «Окупаційний режим в Україні 1941-1944 рр.».

Зразок плану:

1.       Окупація України німецькими військами та її союзниками.

2.       Окупаційна політика:

1.       План «Ост»;

2.       адміністративний поділ України:

а) рейхскомісаріат «Україна»;

б) дистрикт «Галичина»;

в) прифронтова зона;

г) Трансністрія.

3) «Новий порядок». Масовий терор:

     а) концтабори, гетто;

     б) терор,репресії, масові розстріли;

      в) репресивні органи (СС,СД,гестапо,поліція);

4) пограбування ресурсів України:

       а) примусова праця населення України;

       б) пограбування матеріальних і культурних цінностей;

       в) вилучення у населення продуктів харчування і худоби;

       г)  остарбайтери.

3. Рух опору.

4. Наслідки окупаційної політики:

       1) людські втрати;

       2) матеріальні втрат.

                 

3.       Закріплення нових знань

Бесіда  за запитаннями та завданням.

1) Яку назву отримав гітлерівський окупаційний режим?

2) Розкрийте суть окупаційного режиму.

3) Що таке Голокост?

4) Які вам відомі концтабори, що були розташовані на території України?

4.       Підсумки уроку.

Суть окупаційного режиму – як у місті,так і в селі – полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей,зламати їхній опір і перетворити їх на покірних рабів. Військово-поліцейський апарат проводив організоване пограбування населення,створював нестерпні умови,прирікав на голодне вимирання. Нацистський «новий порядок» в Україні викликав загальне обурення народу,сприяючи масовому зростанню руху опору.

5.       Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника: параграф № 3, ст.18.

святкування 1 травня 1942 року
 

Німецькі поштові марки які  ходили на теренах окупованої України

Військовополонені у Дарницькому концтаборі. Осінь 1941 року

Трупи вириті на території Сирецького концтабору 1943 р.

Радянські  полонені солдати у Вінниці,липень 1941 р.

Реєстрація робітників на біржі праці . Київ,кінець 1941 року Рейхскомісаріат Україна.

Німецькі солдати пильнують відправку киян до Німеччини  1942 р.

Група остарбайтерів на вулицях Києва 1942 р.

Табличка з будинку де мешкали нацисти 1941 р.

Страта в’язнів у рейхскомісаріаті «Україна» 1943 р.

Оголошення яке передувало трагедії в Бабиному Яру 1941 р.

Наказ Ч 5